вівторок, 3 жовтня 2017 р.

 ******

Вже й книги прочитані, 
Й таблички всі вивчені, 
Та розвиваюся доки живу, 
Адже у вчительському катері пливу.

"На хвилі Робота, на катері Школа
Не припиняй розвиватись ніколи!"
Вже стали девізом моїм ці рядки,
Щоб в душах дитячих росли знань садки.

Уроки скінчились, всі діти вже вдома,
Й мені відправлятись додому вже час.
До рук беру книгу й втікає геть втома
Й порада життєва готова вже враз.

Років вже скільки за плечима,
І з широко відкритими очима 
Зайшла на подвір'я я п'ятої школи.
(Рідненька моя, не забуду ніколи!)

У школи цієї безмежна душа,
Вона всі куточки тут прикраша.
Й, повірте, й хвилинночки не пожалкую,
Що тут розвиваюся я і працюю.

Куди занесуть ще життя буревії,
Та не полишайте ніколи ви мрії,
І не забувайте початок шляху,
Він приведе вас до успіху!

          Я, Алексеєнко Катерина Олександрівна, учитель української мови та літератури Комунального закладу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5" Бобринецької міської ради Кіровоградської області. Маю 1 рік педагогічного стажу. Працюю у даному закладі перший рік.
          Почала працювати над проблемою: "Творче використання передових ІК-технологій на уроках української мови та літератури."
          Як говорив видатний педагог та наш земляк Василь Олександрович Суходлинський: "Учитель — перший і головний світоч в інтелектуальному житті школяра; він пробуджує в дитини жадобу знань, повагу до науки, культури, освіти." Саме "світочем" та прикладом для наслідування я прагну бути для своїх учнів. Адже активний, креативний педагог зможе посіяти в дитячих душах жагу до знань!